Проект резолюції конференції 1

РЕЗОЛЮЦИЯ

участников секции 1.1.

«Философия последипломного педагогического образования»

   Философия последипломного педагогического образования тесно связана с развитием педагогики как науки, в ходе которого было осознано, что теоретическими основаниями построения образовательного процесса служат как философские знания, так и знания, полученные в пределах других наук, но философия относительно педагогики выступает как ее теоретическая основа.

   Изучение того, что уже сделано в педагогике на основе философских идей всегда является полезным, а в наше время философия как теоретическая основа педагогики в большей мере представляет интерес как система знаний, которая позволяет создавать научно-обоснованные модели современного образования и прогнозировать тенденции его развития. Такая система философского знания может рассматриваться как философия современного последипломного образования, но для ее формирования необходимо решить проблему отбора и упорядочения философского знания с точки зрения задач современной педагогики.

   Кризис образования, существующий в разных странах, обычно связывают с кризисом философских основ образования; считается, что имеющиеся философские основы образования не в полной мере отвечают реалиям времени.

Участники конференции констатировали:

·        кризис образования, превратившийся в мировое явление, неудачи в осуществлении принятых ранее стратегий проведения его реформ выдвигают на первый план философское осмысление создавшейся ситуации;

·        без выработки новых концептуальных, методологических и аксиологических подходов окажется невозможным достижение тех целей в сфере образования, которые выдвигаются как на международном, так и на государственном уровне.

Участники конференции определили наиболее актуальными для обсуждения и дальнейшей разработки такие вопросы:

·  предмет исследования философии последипломного педагогического образования;

·        источники ее формирования;

· структура и содержание философии последипломного педагогического образования;

·        методы философии последипломного педагогического образования;

·        связь с педагогическими и другими науками.

Предметом философии последипломного педагогического образования должен быть образовательный процесс, который рассматривается с позиций целостности потенциального и актуального бытия человека, его социальной адаптированности в мире.

С учётом всего обозначенного, порядок разработки содержания философии последипломного педагогического образования и внедрение эффективных технологий усовершенствования мастерства педагога могут быть осуществлены через последовательное формирование философско-теоретических основ следующих подходов в педагогике:

• системный подход, который позволяет подойти к изучению и построению образовательного процесса как к целостности;
• генетический подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из ориентации на общие закономерности развития;
• антропологический подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из ориентации на закономерности развития человека как такового;
• культурологический подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из закономерностей социокультурного развития человека и закономерностей существования разных культур;
• аксиологический подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из закономерностей развития ценностного мира личности;
• деятельностный подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из закономерностей организации человеком деятельности;
• гносеологический подход, который позволяет исследовать и проектировать образовательный процесс, исходя из закономерностей познания человеком действительности.

РЕЗОЛЮЦІЯ,

прийнята учасниками секції 1.2

«Сучасний освітній простір як чинник становлення та розвитку особистості»

Поняття «освітній простір» позначає становлення особистості, тому питання про освітній простір виникає на межі самого життя і пропозицій стосовно цього становлення, а умови реалізовувати себе різні у кожної людини у різні періоди її формування. Тому поняття «освітній простір» виражає скоріше не саме життя особистості, а спосіб її буття, спосіб реалізації життя як події.

Особистість в освітньому просторі має йти шляхом свідомого, відповідального і критичного (філософського) вибору тих способів мислення і дій, які сприяють збереженню життя, культури та природи. Метою сучасної освіти є включення людини у минуле, сьогодення і майбутнє культури.

Практичне значення філософії освітнього простору особистості визначається її здатністю надавати продуктивні імпульси освітнім реформам, а також безперервному самоосмисленню та вдосконаленню педагогічної практики.

Джерелами формування філософії освітнього простору особистості, є філософські знання, які необхідні:

·        для розуміння і пояснення структури освітнього простору особистості з її співвіднесенням із структурою світу в цілому і буттям людини зокрема;

·        для прогнозування спрямованості розвитку системи освіти;

·        для проектування і організації освітнього процесу.

Учасники секції визначили:

В сучасному світі відкриваються можливості для створення не тільки фізичного, а й віртуального освітнього простору, що може створити додаткові можливості для навчання особистості, де буття людини виступає як буття можливостей.

На формування сучасного освітнього простору впливають:

·        очікуваннях особистості від результату освітнього процесу;

·        особливості побудови навчального процесу та його відкритість;

·        застосування технологій основними акторами навчального процесу: науковцями, педагогами-практиками, бібліотекарями, адміністраторами.

Інформаційні технології створюють унікальні можливості для освітнього простору як то: стимулювання більшої співпраці через соціальні сервіси, відео конференції з міжнародними експертами, відкриття віртуальних світів для дослідження.

Основою структурування змісту філософії сучасного освітнього простору повинні стати якісні характеристики освіти, орієнтованої на розвиток творчої особистості. Крім того, філософія освітнього простору повинна містити в собі також історичну ретроспективу, що включає опис філософських основ різних моделей освіти, тому що, спираючись на неї, можна вирішити цілу низку науково-дослідних завдань при побудові моделі сучасної освіти, а саме: більш точно визначити тенденцію змін у розумінні якісних характеристик освітнього процесу, знайти нові способи використання філософських ідей, які вже втілені у педагогічній практиці.

Система філософських знань, вироблених у результаті спеціальних досліджень, проведених у якості філософії освітнього простору особистості, дозволяє здійснити побудову освітнього процесу на основі узгодження й використання знань про світ, отриманих різними науками, релігією, мистецтвом.

 Проект

РЕЗОЛЮЦІЯ,

прийнята учасниками секції 1.3

 «Взаємодія політики і  освіти як умова формування громадянської позиції учасників навчально-виховного процесу»

Визначальною умовою розбудови демократичної держави є людина, яка спроможна розкрити свій громадянський потенціал, перш за все, за умови наявності розвинутого громадянського суспільства, повноцінне функціонування якого забезпечує побудову в Україні суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

У Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні, яка затверджена Указом Президента України (№212/2012) наголошено: «Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства виходить, зокрема, з необхідності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, гарантії яких закріплені у фундаментальних міжнародних документах, насамперед Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідних протоколах до неї, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, інших міжнародних документах у цій сфері.»

Важливим засобом формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору є громадянська освіта та громадянське виховання, як її складова.

Актуальність запровадження громадянської освіти в Україні обумовлена тим, що формування демократичної громадянськості є нагальною потребою усіх розвинених держав, а надто тих, що здійснюють суспільно-політичну трансформацію, а також водночас процесом становлення нації. Для поліетнічної України громадянська культура особистості відіграє особливо важливу роль ще й тому, що вона покликана сприяти формуванню соборності держави, що є серцевиною української національної ідеї. Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянської культури, можливе об’єднання різних етносів і регіонів України задля розбудови і вдосконалення незалежної суверенної української держави.

Мета громадянської освіти та виховання – сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

Громадянська освіта, яка є важливою сферою реалізації державної політики в освітній галузі передбачає активну роль соціальних інститутів: освітні виховні заклади, сім’я, громадські організації та асоціації, засоби масової інформації. Її розвиток передбачає включення проблематики формування культури громадянськості до дослідницьких програм та планів освітніх і наукових закладів, розробку відповідних навчальних курсів і методичних матеріалів, підготовку та перепідготовку педагогів, широке залучення неурядових громадських організацій та батьків.

Для формування громадянської компетентності, як здатності особи активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства, необхідно розпочинати громадянську освіту та виховання з дошкільного віку, особливу увагу звертати у системі загальної середньої, професійної та вищої освіти. Тільки таким чином можна сформувати сучасного громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.

На підставі вищевикладеного

РЕКОМЕНДУЄМО:

місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, органам управління освітою:

при формуванні та реалізації державної політики у сфері освіти керуватися завданнями, які визначені в нормативно-правових документах і передбачають, перш за все, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору;

формувати у учасників навчально-виховного процесу позитивного образу держави, права як державного інституту, виховання почуття важливості прав людини та громадянина;

поширювати серед учасників навчально-виховного процесу знання про сутність і структуру суспільства, політичну систему і владу,

сприяти участі молодих громадян у житті суспільства і держави,

формувати у учасників навчально-виховного процесу уміння аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації та інших джерел, застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі у житті громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних рішень та розв'язанні соціальних проблем

включення проблематики розвитку громадянського суспільства та формування громадянськості, політичної культури до дослідницьких програм та планів навчальних та наукових закладів;

вивчення та узагальнення міжнародного досвіду освіти для демократії, висвітлювання його в фахових журналах, на науково-теоретичних і практичних конференціях та семінарах;

забезпечення підготовки спеціалістів, які здійснюватимуть перепідготовку вчителів;

розроблення курсів, окремих модулів, навчально-методичного забезпечення для підготовки та перепідготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та викладачів вищої школи;

створення на базі інститутів післядипломної освіти центрів для навчання різних категорій педагогічних працівників демократичним методам взаємодії з вихованцями.

науково-педагогічним, педагогічним працівникам, керівникам закладів освіти:

керуватися завданнями, які визначені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, перш за все щодо громадянської компетентності, як здатності учнів активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;

сприяти впровадженню результатів дослідницької роботи щодо вивчення впливу політичних процесів на реалізацію освітніх цілей в навчально-виховний процес.

передбачити теоретичну підготовку, яка забезпечує засвоєння положень сучасної теорії педагогічних систем, технологій навчання, інших положень особистісно орієнтованого, діяльнісного, конкретно-історичного підходів у набутті знань і досвіду становлення учнів і студентів дійсними громадянами держави України;

розробку принципово нової циклічної моделі виховання та навчання, нових навчально-методичних матеріалів для проведення занять та практичного засвоєння нових тренінгових методик з громадянської освіти та виховання;

збір, узагальнення та системний аналіз міжнародних і вітчизняних технологій, форм і методів роботи з учнівською та студентською молоддю з громадянської освіти та виховання.

РЕЗОЛЮЦІЯ

науково-практичної конференції у рамках Форуму

секції № 4

«Виховання громадянина та патріота в системі освіти в умовах глобалізації та відкритості інформаційного освітнього простору»

Учасники науково-практичної конференції з вищеозначеної теми відмічаючи актуальність даної проблеми в сучасних умовах побудови демократичного, правового та громадянського суспільства, спираючись на пріоритет гуманістичних цінностей у вихованні підростаючого покоління, розуміючи необхідність виховання політичної, правової, економічної й екологічної культури, а також формування толерантного мислення дітей і молоді, спираючись на нормативно-правові та програмні документи,

ПРОПОНУЮТЬ:

  Департаменту освіти і науки Запорізької області:

1.      Звернути увагу на необхідність державної підтримки  діяльності клубів, об’єднань громадянської та патріотичної спрямованості.

2.       Підтримувати проекти соціально-правової спрямованості, які пропонуються закладами освіти,культури, дитячими та молодіжними суспільними організаціями.

3.      Постійно інформувати громадян області про діяльність Коордінаційної ради з питань громадянського і патріотичного виховання громадян.

 Навчально-виховним закладам освіти:

1. Активізувати форми масової  гражданської та патріотичної діяльності.
2. Запроваджувати у навчально-виховний процес особливості музейної педагогіки.
3. Розробляти програми , які б сприяли вивченню  культурно – історичної спадщини регіону. 
4. Створювати умови для діяльності дитячих суспільних об’єднань, органів учнівського самоврядування, сприяючих розвитку особистісного потенціалу дитини, її ініціативності, правової культури, громадянської позиції.
5. Систематично знайомитись з кращими  досвідами роботи закладів з виховання громадянина, висвічувати їх на сайтах, відеороликах.

Педагогічним працівникам:

1.      Оновлювати зміст навчальних предметів шляхом включення в них культурно-історичні, політико-правові, екологічні, економічні та духовно-моральні компонентів.

2.      Використовувати інноваційні технології, спрямовані на формування громадянської позиції учнів.

3.      Залучати дітей до людських цінностей, норм і правил, затверджених законодавчими актами, нормативно-правовим документами.

4.      Підвищувати роль рефлексивної діяльності у дітей, яка б сприяла  осмисленню їх відношення до оточуючого світу та своєї поведінки.

5.      Залучати батьків у різні види сумісної корисної діяльності, спрямованої на виховання дитини.